– Гей ти, дурню! Чув, як тут протупали солдати? – запитав чоловік сліпого фермера.
Через хвилину до нього звернувся інший чоловік:
– Сліпий! Тут марширували солдати?
Трохи пізніше пролунав третій голос:
– Пане професоре, ви не чули, чи проходили по цій дорозі солдати?
Нарешті підійшов ще один чоловік і, поклавши руку на плече фермера, запитав:
– Дорогий мій, будь ласка, скажи мені, чи чув ти, як по цій дорозі проходили люди?
І сліпий чоловік правильно описав тих, хто задавав йому запитання: перший був солдат, другий – капітан, третій – генерал, а четвертий – король.
Слова показують виховання мовця. Мова – це зброя серця; вона охороняє життя людини. Занадто довгі розмови, гучна мова, грубі і нестримані слова, повні злоби і ненависті, – все це впливає на здоров’я людини і породжує злобу і ненависть в інших; така мова ранить, відчужує, озлоблює.
Чому говорять, що мовчання – золото? Той, хто мовчить, не має ворогів, хоча, можливо, і друзів не має. У нього є дозвілля, можливість заглибитися в себе і виявити свої недоліки і помилки. У нього немає схильності шукати їх у інших. Якщо ви оступилися, то може відбутися вивихом, якщо ж оступиться ваш язик, ви завдасте удару вірі і щастю іншої людини.
Тому використовуйте мову з великою обережністю. Чим м’якше ви говорите, чим менше ви говорите, чим ніжніше ви говорите, – тим краще і для вас, і для інших.
Джерело: books.google.com.ua